top of page

Що робити, якщо новонароджений відмовляється від грудей?


Переклад статті з доповненнями від Анна Соколенко (курсивом)

Допоможіть! Мій новонароджений малюк відмовляється від грудей!

Одним з найтривожніших моментів для новоспеченої мами є, коли її дитина відмовляється від грудей. Часто немовля украй сонне після народження і не цікавиться грудьми, або прикладається до грудей, але не смокче. У будь-якому разі немовля не отримує молоко з грудей. Є низка причин, чому це може статися, але, на щастя, є декілька практичних порад, які дозволять Вам вирішити цю проблему.

Чому немовля не бере груди?

Насамперед важливо запам’ятати, що немовля не прикладається до грудей, тому що йому щось заважає зробити це – ніколи дитина не відмовиться від грудей, бо вони їй не подобаються чи через те, що молоко погане!

Існує багато факторів, які сприяють тому, що немовля відмовляється від грудей після народження:

  • Кесарів розтин (КР): немовлята, народжені шляхом КР, часто є дуже сонними перші один-два дні після народження.

  • Важкі пологи: після природного народження у тривалих і важких пологах немовля часто цілком виснажене і потребує спершу відпочинку.

  • Знеболювальні препарати: будь-які знеболювальні засоби, застосовані під час пологів, скоріш за все призведуть до сонливості немовляти.

  • Передчасні пологи: якщо дитина народилася раніше, ніж повні 37 тижнів вагітності, є велика ймовірність, що її смоктальний рефлекс не буде остаточно сформований. Навіть на 38 тижні (коли часто проводять вибіркові КР) деяким немовлятам доводиться з зусиллями налагоджувати успішне ГВ.

  • Відокремлення від мами: якщо немовля забрали від мами, дитячий організм може перейти у такий собі режим “вимкнення” – це відбувається, коли дитина зазнає стресу, а її основним завданням стає залишитися живою, а не їсти.

Як зробити, щоб немовля взяло груди?

Завжди починайте з контакту “шкіра до шкіри”.

Цю фразу я часто повторюю: організуйте немовляті контакт “шкіра до шкіри” і залиште його так, допоки дитина не візьме груди. Це єдине найефективніше вирішення майже будь-якої проблеми з грудним вигодуванням. Контакт “шкіра до шкіри” запобігає втраті тепла та зниженню рівня цукру в крові – обидва фактори сприяють ще більшій сонливості немовляти. Контакт “шкіра до шкіри” також дозволяє Вашому тілу та тілу немовляти “спілкуватися між собою”: немовлята народжуються з усіма необхідними рефлексами для успішного грудного вигодовування, а цей контакт допомагає активувати ці рефлекси. Я не знаю, як Вам ще наголосити, наскільки важливим є контакт “шкіра до шкіри”, якщо Ви хочете налагодити грудне вигодовування – в дев’яти з десяти випадків це буде єдиним правильним вирішенням проблеми.

Як це виглядає практично? Найчастіше я раджу закритися в кімнаті, коли приходить час годувати малюка. Потрібно створити умови “як в животі”: зробити півтемряву, ввімкнути “білий” шум, можна погойдувати на фітболі, кріслі-гойдалці чи в ліжку під ковдрою. Роздягнутися з малюком: дитину догола, мамі до пояса. Викласти дитину собі на живіт (як перше прикладання в пологовому) і розмовляти багато: розповідати про любов, про очікування малюка, попросити вибачення за помилки - ми лише вчимося бути батьками, співати колискові чи розповідати віршики. В якийсь момент малюк сам схоче прикластися до грудей, варто йому лише трохи допомогти.

Стимулюйте прибуття молока і погодуйте дитину.

Якщо немовля не хоче одразу брати груди, усі (від медсестри до Вашої свекрухи) зазвичай моментально починають наполягати на пляшечці. Ні за яких обставин не дозволяйте цього! Якщо першим об’єктом належного смоктання немовляти стає соска пляшечки, перевчити його потім на груди може бути дуже складно. До того ж, немовля не помре від голоду: в першу добу новонародженому необхідно лише декілька крапель молока – навіть дитина, яка гарно їсть груди, потребує у першу добу лише близько 30 мл. Допоки немовля перебуває у контакті “шкіра до шкіри”, навряд чи щось станеться.

Пам’ятайте: гумовий замінник мами - це не мама. Дурник чи соска як “чупа-чупс”. Його легко смоктати, коли він знаходиться прямо за зубами лише за умови, що паличка тримається руками. Інакше потрібно добре стискати щелепу. Ось і соску треба міцно стиснути, щоб вона не випала з рота (всі знають, що дитину потрібно навчити смоктати дурника, спочатку всі дурники вилітають з рота, їх треба притримувати пальцем, чи винахідливі батьки колись прив’язували гумочкою навколо голови). А от груди податливі, комплекс ареола-сосок заповнює весь рот малюка, їх легко втримати в роті - як чупа-чупс, який ми покладемо на корінь язика - він без підтримки за паличку гарно смокчеться.

Мушу звернути вашу увагу на те, що ні одна насадка на пляшку чи дурник не є анатомічними. Будь-яка соска є обмежена в розмірі, не дістає до м’якого піднебіння і не пристосовується до розміру та форми рота малюка (звідси псування прикусу). Це ж стосується «вакуумних»: процес смоктання - це не лише сильно тягнути, щоб створити вакуум, це робота м'язів обличчя, язика для подразнення рецепторів соска. Тому будь-яка реклама - це лише маркетинговий хід, і все, що опиняється в роті малюка, окрім грудей, може спровокувати відмову.

Отож, якщо малюк навчиться смоктати дурника чи соску - його доведеться наново вчити смоктати груди. Також рекомендується робити спеціальний масаж для розслаблення м’язів обличчя, які навчилися затискати в роті дурника чи соску. Тобто додаткові рухи перед тим, як нагодувати голодну дитину. А дати груди одразу - це ж так просто!

Також малюк добре розуміє асоціативний ряд: з пляшки тече легко, постійно при стисканні щелепи. З грудей тече з перебоями, інколи треба пропрацювати вхолосту, щоб добути бажану їжу. І ось тут приходить кінець любові до маминих грудей на противагу любові до пляшки.

Тому 10 разів подумайте, перш ніж давати дитині щось, окрім грудей.

Якщо немовля усе ще не прикладається через 6-8 годин після народження, добре було б почати підціджувати груди для стимуляції вироблення грудного молока. Спочатку, коли у грудях є лише молозиво, зазвичай зціджувати молоко легше вручну, ніж молоковідсмоктувачем. Не хвилюйтеся, якщо Вам вдасться зцідити лише одну-дві краплі молока – це цілком нормально. Вам просто слід зібрати пальцем ці краплі і покласти у ротик дитині. Якщо Вам пощастило зцідити більше, ніж декілька крапель, погодуйте дитину за допомогою шприца без голки або чайної ложечки. До тих пір, поки немовля не смоктатиме молоко самостійно, продовжуйте зціджувати молоко вручну чи молоковідсмоктувачем щонайменше 8 раз на добу, щоб забезпечити належне вироблення грудного молока. Годуйте немовля молоком з шприца, ложечки чи горнятка, але уникайте використання пляшечки. Зціджуйтесь систематично: що три години, по 5-7 хвилин кожну грудь, тривалістю 30 хв, попередньо простимулювавши окситоциновий рефлекс (масаж комірцевої зони, тепле пиття).

Допоможіть малюку добратися до грудей.

Коли немовля перебуває у контакті “шкіра до шкіри”, уважно спостерігайте за ним та за сигналами, які вказують, що дитина готова їсти. Нижче наведено декілька підказок, яких Вам слід шукати:

  • Пошуковий рефлекс: немовля повертає голівку і відкриває ротик, якщо чимось доторкнутися до його щоки

  • Жувальні чи смоктальні рухи ротиком

  • Облизує чи хапає ротиком Ваше плече чи свої руки

  • Намагається “повзти” до грудей

  • Стогне, наче збирається розплакатися

Коли немовля проявляє ці ознаки, слід запропонувати груди. Підсуньте дитину ближче до грудей так, щоб вона змогла схопити сосок, не повертаючи чи нахиляючи голови. Часто найлегше зробити так з тієї ж позиції контакту “шкіра до шкіри”, лише перемістити дитину трохи нижче і вбік.

Коли Ви підсунули немовля до грудей, дайте йому спочатку час на дослідження. Зазвичай, найкращим прикладанням є те, яке дитина осягає сама. Якщо Ви помітили, що немовля починає нервувати та із зусиллями намагається прикластись до грудей, Ви можете допомогти йому, спрямувавши груди в сторону до рота та підштовхнувши малюка до соска.

Стимулюйте смоктальні м’язи.

Інколи лицевим м’язам необхідно трохи стимуляції, щоб немовля почало смоктати. Вказівним пальцем ніжно, але впевнено (ніби масажуєте) погладьте лице дитини у наступних зонах:

  • Погладьте щоку по лінії, що проходить від центру вуха до кутика рота.

  • Погладьте шкіру над верхньою губою, рухаючись від центру губи до кутика рота (повторити в обидві сторони).

  • Погладьте нижню губу зліва направо і справа наліво.

  • Покладіть палець під підборіддя немовляти і ніжно масажуйте круговими рухами – це стимулює язик дитини знизу.

  • Пальцем постукайте по губах немовляти. Якщо дитина відкрила ротик і шукає Ваш палець, дозвольте їй трохи посмоктати його (подушечка пальця на язиці немовляти, а ніготь під піднебінням). Щойно малюк почне ритмічно смоктати, спробуйте плавно підмінити палець на сосок.

Коли звертатися по допомогу?

Якщо Ваша дитина все ще не приклалася після двох діб, пора звернутися до професіонала. Не покладайтеся у питаннях грудного вигодовування на акушерів та лікарів; вони не навчені справлятися з проблемами з ГВ, окрім елементарних. Спробуйте зв’язатися з сертифікованим консультантом з ГВ якнайшвидше. Тим часом продовжуйте зціджувати грудне молоко і годувати ним дитину. І не втрачайте надії – з долею кваліфікованої допомоги можна навчити майже усіх немовлят прикладатися до грудей та їсти материнське молоко.

SEARCH BY TAGS:
RECENT POSTS:
bottom of page